695

Українські страхові компанії влаштували свій аналог "банкопаду"

У 2014-2016 рр. п'ята частина ринку - 84 компанії - припинили свою страхову діяльність. 43 з них покинули ринок тільки за три квартали 2016 року.

Винесли сміття

Страхові компанії в Україні звикли працювати у вкрай ліберальних умовах з мінімумом нагляду і регулювання. Це одна з причин, чому вони не змогли пережити другу економічну кризу, що вибухнула після подій в Криму та Донбасі. Навіть порівняно невелике посилення вимог регулятора - Нацкомісії з фінансових послуг - змусило багатьох страховиків сильно скоротити горизонти своєї діяльності.

"На початку 2015 року активи страхових компаній складали 70 млрд гривень. Їх якість завжди викликало сумнів, вони в багатьох випадках були, по суті, сміттєвими. Ми підвищили вимоги до якості таких активів з точки зору диверсифікації. На кінець вересня 2016 року активи страховиків становили вже 54 млрд"- говорить член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Вимоги, про які говорить Залєтов, прописані в положенні Нацкоміфінуслуг "Про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика". Нові правила діють з 12 травня минулого року. Вони обмежили можливості СК в розміщенні своїх коштів, компаніям стало важче покривати свої страхові резерви за рахунок вже розміщених активів.

Якщо безризиковими вкладеннями (рахунки в банках з рейтингом "АА" за нацшкалою, ОВДП, облігації високорейтингових банків) можна покрити до 85% резервів, то активи, які знаходяться, наприклад, на депозиті в банках з кредитним рейтингом нижче "А-" можуть покрити не більше 20% в сукупності. За тим же принципом Нацкомфінпослуг демотивує страхові інвестувати в акції одного емітента або працювати з обмеженим колом перестраховиків. Основні вимоги регулятора СК повинні були виконати до 30 червня минулого року.

"Дійсно якісних активів, які розміщені в банках з високим рейтингом, держоблігаціях або нерухомості зараз до 30 мільярдів. Решта 25 млрд - знаходяться на рівні" сміттєвої активності ". Це акції, інвестсертіфікати, корпоративні облігації" - розповідає Олександр Залєтов. Тобто близько половини активів страхових компаній мають в реальності вкрай низьку вартість.

Якісних активів страховиків, які розміщені в банках з високим рейтингом, держоблігаціях або нерухомості зараз до 30 мільярдів. Решта 25 млрд - знаходяться на рівні "сміттєвої активності.

Серйозний удар за станом страхових компаній завдав і банкопад, в результаті якого страховики втратили не менше мільярда гривень. Саме в таку суму оцінювали в Лізі страхових організацій заморожені кошти СК на рахунках українських банків в розпал фінансової кризи в 2015 році. Великі суми коштів страховики тримали в Дельта Банку, Фінанси і Кредит, Надра Банку.

Банківська криза змусила багатьох страховиків перевести активи в менш ризикові державні цінні папери і депозити в держбанках. "Дуже великий приріст в депозитах в минулому році нам дали небанківські фінансові установи - страховики, пенсійні фонди, Моторне бюро. За минулий рік їх кошти у нас виросли на 2,8 млрд грн", - підтверджує голова правління державного Укргазбанку Кирил Шевченко.

Йдуть по-англійськи

Нововведення Нацкомфінпослуг тільки підкреслили загальну тенденцію: страхові компанії подрібніше не готові працювати на ринку при більш-менш серйозному тиску з боку регулятора і об'єктивної економіки ринку. За 9 місяців 2013 року валові збори страхових компаній склали 21,3 млрд грн, а за цей же період у 2016-му - 24,8 млрд грн, але вже зовсім при іншому валютному курсі.

"За роки безконтрольної роботи ринку, страхові компанії втратили довіру клієнтів. Вони дозволяли собі занадто багато. Тому зараз виникає ситуація, коли дійсно затребуваним залишається тільки обов'язкове страхування: автоцивілка, страховка для виїзду за кордон", - говорить гендиректор Асоціації страхувальників України Леонід Хорін.

Нацкомфінпослуг посилила вимоги до страхових не від хорошого життя. Це був єдиний спосіб виявити компанії з очевидними проблемами. Питання в тому, що регулятор, як і раніше, дуже обмежений в тому, щоб хоч якось оперативно моніторити ринок на предмет проблемних гравців.

"Основний наш метод - пруденційний нагляд. Друге - аналіз скарг. Але якщо компанія ігнорує наші приписи і взагалі ніяк не виходить на контакт, то крім як підключити поліцію, інших методів впливу у нас немає", - визнає Олександр Залєтов.

Пруденційний нагляд - не що інше, як аналіз звітності страхових компаній, яку вони подають в Нацкомфінпослуг раз в квартал. Тут є, як мінімум, дві проблеми. По-перше, нічого не заважає страховикові подати "правильну" звітність з неправдивими даними. По-друге, три місяці - надто великий термін, якого достатньо для практично будь-яких шахрайських схем.

"Системи запобіжних заходів і оперативного контролю у Нацкомфіунслуг просто немає. Страхова компанія піднімає руки і говорить" ви знаєте, нам нічим платити "або взагалі зникає разом із грішми.

Нацкомфінпослуг навіть раз в квартал, бачачи звітність страхових компаній, розуміючи рівень зборів і рівень виплат, могла б уже робити свої висновки і грати на випередження. Якщо рівень виплат аномально низький, це вже свідчить про те, що у компанії проблеми. Але нічого з цього ми не бачимо", - говорить Леонід Хорін.

Системи запобіжних заходів і оперативного контролю у Нацкомфіунслуг просто немає. Страхова компанія піднімає руки і говорить "ви знаєте, нам нічим платити" або взагалі зникає разом із грішми.

Нацкомфінпослуг у минулому році застосувало 285 "заходів впливу" на страхові компанії. З них 164 - розпорядження про усунення різних порушень і 185 постанов про накладення штрафів на загальну суму 2,151 млн гривень. У 2015 році штрафів було незрівнянно менше - всього 632 тис грн.

Але на питання, як Нацкомфінпослуг може вплинути на компанію, яка просто ігнорує приписи регулятора, Олександр Залєтов відповідає прямо - ніяк. У комісії немає повноважень навіть на рейди до "підозрюваним" - через мораторій на перевірки серед малого та середнього бізнесу.

На виході виходять історії по типу справи компанії Гарант-Лайф, яка аж до осені 2016 роки цілком успішно працювала, але потім зникла разом з грошима клієнтів. За місцем реєстрації її просто не виявилося. Причому, в Нацкомфінпослуг про це дізналися навіть не після того, як клієнти закидали її скаргами, а тільки коли Гарант-Лайф порушила всі терміни подання квартальної звітності.

За даними ресурсу Insurance Top, у 2015 році Гарант-Лайф зайняла 12 місце серед компаній сегмента life, зібравши 14,4 млн страхових премій. Серед інших порівняно великих банкрутів минулого року - компанії "Гарантія" і "Скайд" (52 і 31 місця в загальному рейтингу за обсягом страхових премій).

На думку Леоніда Хорина, проблему нагляду за страховими без НБУ вирішити не вийде. "Потрібно організувати контроль рахунків. Але не раз в квартал, а набагато частіше, можливо Нацбанк може надати Нацкомфінпослуг більш оперативний доступ до цієї інформації. Тільки так у компаній не буде можливості безконтрольно виводити свої активи без відома регулятора" - говорить він.

Ще одна серйозна проблема Нацкомфінпослуг - вона не може самостійно ініціювати банкрутство страхової компанії. Це повинні зробити тільки кредитори. "Для нас можливість ініціювати вкрай важлива, тому що поки хоч якісь гроші у компанії можуть залишатися, їх можна розподілити між потерпілими клієнтами", - пояснює Залєтов.

Радість гігантів

Випадок Гарант-Лайф - швидше виняток з правил. Зазвичай ринок залишають дрібніші компанії. Ще один порівняно рідкісний випадок - добровільне банкрутство (іноді - через введення тимчасової адміністрації) страховика, який не припиняє працювати, поки не виконає умови всіх існуючих договорів. Нових клієнтів при цьому не приваблюють.

"Ми спостерігаємо стійкий тренд: посилення ринкової концентрації великими гравцями на тлі відходу невеликих маловідомих страхових брендів. У першу чергу в сегменті non-life. Цілком можливо, що такий тренд і далі збережеться і в найближчому майбутньому", - говорить директор по роздрібних продажах і управління мережею СК АСКА Тетяна Пінчук.

Концентрація ринку в останні роки саме в цьому сегменті дійсно посилилася. Якщо три роки тому топ-3 найбільших компаній на ринку генерували близько 13,5% всіх страхових премій, а на топ-20 припадала рівно половина ринку, то зараз ці цифри зросли до 18,2 і 63% відповідно.

У сегменті страхування життя зворотна тенденція: могутність найбільших гравців слабшає, хоча і рівень концентрації там незрівнянно більший. У 2013 році три найбільших лайф-компанії контролювали 51,7% ринку, зараз їх частка знизилася до 42,9%.

"Концентрація посилилася близько 2-3 років тому в зв'язку з погіршенням загальноекономічної ситуації в країні і скороченням платоспроможного попиту на страхові послуги. В таких умовах багато хто просто не впоралися на рівні менеджменту з виниклими проблемами. Хоча, крім вимушеного відходу з ринку невеликих страхових компаній відомі приклади, коли українську страхову індустрію покидали і великі гравці. Наприклад, у 2016-му з України пішов відомий міжнародний бренд Aegon ", - розповідає Тетяна Пінчук.

Реальним страхуванням в Україні до кризи, за експертними оцінками, займалися не більше 100 компаній. Майже всі вони залишаються в справі і сьогодні, правда, вимоги Нацкомфінпослуг значно ускладнюють їм життя. Ще дві сотні страховиків присутні на ринку або формально, або заради схемного страхування і відмивання грошей. У разі кадрового та функціонального посилення Нацкомфінпослуг або ж передачі страхового ринку під більш суворий нагляд НБУ їх догляд - справа часу.

Джерело: ЛІГА.Фінанси

Автор: Сергій Шевцов