13.11.2017
1858
Продовжуємо знайомити вас з british auto club. Інтерв’ю з Аркадієм Вершебенюком – екс-гендиректор UBER Україна, а зараз - представник EMF Capital Partners, що керує компанією british auto club.
- Аркадій, привіт! По-перше, хотілося б запитати, що тебе привело у british auto club? Що зацікавило в проекті? І звідки ти прийшов?
- Почалося все з того, що я познайомився з керуючим партнером фонду – Пітером Ловасом. Він знав, що я запускав UBER в Україні, а його бачення було таким, що для історії з british auto club потрібна людина, яка взагалі ніяк не була пов’язана зі страховим ринком. Йому був потрібен той, хто перш за все розуміє, що таке запуск нових digital-продуктів та великих проектів. Ми почали обмінюватись ідеями та зрозуміли, що маємо багато спільного у баченні того, чим може стати british auto club та маємо напрями подальшого розвитку проекту.
- Отже, як бачимо, ви з Пітером спрацювались. Але скажи, чому на твою думку, такий проект, як british auto club є актуальним для України? Чому це цікаво?
- Причин одразу декілька. По-перше, подібні організації успішно існують у цілому ряді країн. Є свої клуби у Німеччині, США, Британії, Японії. Спочатку це були класичні клуби-об’єднання автомобілістів зі своїми членськими внесками, які й забезпечували допомогу. По-друге, хоча в Україні й немає подібних традицій клубності, в цьому є гостра потреба. Зумовлено це тим, що у нас в країні рівень недовіри до допомоги на дорозі дуже високий. У нас, нажаль, не довіряють навіть поліції, не те, що комерційним організаціям. Недовіра всюди.
Наприклад, при ДТП у водіїв є можливість оформити все за європротоколом без залучення поліції, однак роблять це одиниці, тому що є недовіра. По-третє, у водіїв немає чіткого та простого рішення: що робити, коли щось сталось на дорозі? В Україні зареєстровано близько 8 млн авто, й у всіх бувають ситуації, коли потрібна допомога. У мене самого бували різні ситуації й починалося: «Google у допомогу», «Де у мене був номер евакуатора?», «Кому ж з друзів зателефонувати?» та все у цьому дусі. Ось саме тому й з’явилися три постулати british auto club: «Володіння автомобілем повинно бути: простіше, дешевше та приносити задоволення!»
- А от тепер дещо філософське питання. Чи є у тебе та у british auto club якась вища мета, досягши якої ви з колегами скажете : «Ми молодці – ми це зробили!»?
- Є, і не одна!(Посміхається) Перша міні-макро мета – у кожного, хто має авто, у смартфоні повинна бути жовта кнопка. Ми хочемо, щоб вона асоціювалась із допомогою! Щоб пішла в маси та приносила справжню користь! Далі хочеться вийти за рамки тільки допомоги. Я, як автомобіліст, розумію, що мені було б цікаво отримувати корисну інформацію на проактивному рівні. Не якісь нав’язані повідомлення чи розсилки, а щось справді корисне. Тому ми хотіли б зробити дійсно клуб, який дасть автомобілістам розуміння – разом з british auto club вони отримують впевненість, виняткову якість послуг та справжню користь!
- Тобто можна сказати, що ви хочете зробити з жовтої кнопки культовий бренд, а-ля Apple, наприклад?
- Лаври Apple, звісно, багатьом не дають спокою, якщо відверто. Скажу так: зробити жовту кнопку сильним брендом – це дійсно наша мета .Але й розуміємо, що це можливо лише за умови, що продукт дійсно хороший. Тому ми до цього й прагнемо!
- Ну і наостанок, Аркадію. Уяви, що перед тобою зібрались всі 8 млн українських автомобілістів. Які б ти їм дав поради?
- Гарне питання. Скажу, як звичайний водій:
Джерело: Прес-центр СК "British Auto Club"