Банкрутства фінансових установ, на жаль, стають досить поширеним явищем в Україні. При цьому широкий соціальний резонанс одержує не тільки вихід з ринку банків, але і страхових компаній, особливо тих, які займалися страхуванням життя.
Клієнти страхових компаній українським законодавством захищені набагато гірше, ніж вкладники банків: якщо останні мають право отримати гарантоване відшкодування вартості своїх вкладів на суму до 200 000 грн від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то в разі банкрутства страхової компанії її страхувальникам (застрахованим особам), які протягом десятиліть справно перераховували страхові платежі, ніхто нічого не гарантує і не відшкодовує. Як показує практика, про це мало хто замислюється, укладаючи договори страхування життя і довіряючи свої заощадження страховикам, які, в свою чергу, зовсім не застраховані від банкрутства.
Наприклад, минулого року найбільш гучним і несподіваним стало зникнення з ринку Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф». 1 листопада 2016 року Нацкомфінпослуг своїм розпорядженням №2799 анулювала ліцензію цього страховика на здійснення страхової діяльності. Дане рішення було винесено за результатами позапланової виїзної перевірки діяльності страховика, в ході якого інспекційна група встановила факт відсутності даної компанії за її місцезнаходженням.
При цьому, як зазначалося в прес-релізі, опублікованому на сайті регулятора, Нацкомфінуслуг не має інформації (!) щодо відсутності або наявності активів у ПАТ «УСК «Гарант-Лайф». Питання про те, яким чином активи даного страховика, які, згідно зі звітними даними за I півріччя 2016 року, подавалися на перевірку Нацкомфінпослуг, склали майже 196 млн грн, могли за кілька місяців просто «випаруватися», поки що залишається без відповіді.
Іншими словами, на очах української громадськості стався ще один кричущий факт шахрайства на ринку фінансових послуг, в результаті якого обдуреними виявилися тисячі клієнтів даної страхової компанії, які в один момент втратили свої заощадження.
Аналогічний випадок стався і з іншим страховиком ─ Приватним акціонерним товариством «СК «Українська страхова група «Життя». 16 серпня 2016 року Нацкомфінпослуг за результатами проведеної позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з неподанням звітних даних за I півріччя 2016 року, своїм розпорядженням №1944 прийняла рішення про анулювання ліцензії цієї страхової компанії. В обох випадках було відкрито кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування за фактами заподіяння клієнтам даних компаній значної майнової шкоди.
На очах громадськості відбуваються кричущі факти шахрайства на ринку фінансових послуг, в результаті яких обдуреними виявляються тисячі клієнтів страхових компаній.
У клієнтів страхових компаній, що потрапили в подібну ситуацію, безумовно, виникає питання: що ж їм тепер робити, щоб повернути хоча б частину заощаджень. Варіантів дій насправді небагато.
По-перше, страхувальники (застраховані особи), які укладали договори страхування зі збанкрутілим страховиком, можуть розраховувати на стягнення належних їм сум страхових виплат у рамках процедури банкрутства. Для цього необхідно подати до компетентного господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство щодо такого страховика. Правда, до цього необхідно отримати рішення суду, яке підтверджує відповідні вимоги кредитора, і це судове рішення не повинно бути виконаним у примусовому порядку.
Крім того, сума вимог клієнта (клієнтів) страховика, що подає заяву про банкрутство, повинна становити не менше трьохсот мінімальних заробітних плат (з 01.01.2017 року ─ це 960 000 грн). Відповідно до закону, страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати. Якщо страховий випадок ще не настав, страхувальники мають право вимагати повернення частини виплаченої страхової премії пропорційно різниці між строком, на який було укладено договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування.
Вищий рівень захисту страхувальників був би забезпечений в разі наявності системи гарантування страхових виплат клієнтам тих страховиків, які виявилися неплатоспроможними, на зразок системи гарантування вкладів фізосіб у банківській системі.
По-друге, якщо за фактом доведення страхової компанії до банкрутства було відкрито кримінальне провадження, клієнтам такої компанії слід звернутися до відповідних правоохоронних органів і надати інформацію щодо суми їхніх вимог стосовно страховика. Крім того, їм доцільно подати цивільно-правовий позов про відшкодування збитків у рамках кримінального провадження.
Безумовно, вищий рівень захисту страхувальників був би забезпечений в разі наявності системи гарантування страхових виплат клієнтам тих страховиків, які виявилися неплатоспроможними, на зразок системи гарантування вкладів фізичних осіб у банківській системі. Свого часу були зареєстровані законопроекти «Про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя» (зокрема, №2327 від 18.02.2013 р). Передбачалося створення такого Фонду з обов'язковою участю всіх страховиків і формуванням його ресурсів за рахунок внесків страхових компаній. З коштів цього Фонду передбачалося здійснювати гарантійні виплати застрахованим особам за договорами страхування життя у разі неплатоспроможності страховика. На жаль, ця ініціатива так і залишилася нереалізованою.
Клієнти збанкрутілих страхових компаній теоретично можуть також зацікавити факторингові компанії. Через труднощі з отриманням страхових виплат такі компанії можуть пропонувати страхувальникам переуступити їм права вимоги до страховика з істотним дисконтом (наприклад, за 30-50% від фактичної суми відповідних страхових виплат, які факторингова компанія виплачує нетерплячим страхувальникам відразу, без необхідності чекати своєї черги в процедурі банкрутства). Надалі така компанія стає на місце кредитора при витребуванні страхових виплат. Якщо договір страхування прямо не забороняє переуступку прав вимоги за ним до страховика, таку поступку слід визнати можливою.
Джерело: forbes.net.ua
Автор: Олександр Виговський (адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»).
Компанії з новини
